Нові статті
[28.04.2012] | [Дизайн] |
На волне hand-made (10) |
[19.04.2012] | [Брендинг] |
Я - тебе, ты - мне! (1) |
[18.04.2012] | [Брендинг] |
Starbucks forever! (6) |
[18.04.2012] | [Реклама] |
Інтернет радіо "ЮНІВЕРС" (1) |
[18.04.2012] | [Реклама] |
Практик-маркетинг Клуб (1) |
Сфери діяльності
Реклама [48] |
PR [9] |
Брендинг [9] |
Дизайн [9] |
Законодавча база [3] |
Соціальна реклама [13] |
Цікаво
Головна » Статті » Дизайн |
Юрко Гуцуляк про фестиваль "Канські Леви"
Не дивлячись на те, що Ви подали свою роботу на суд журі, самі на фестиваль не їздили. Чому? – Оскільки я займаюся дизайном, мене цікавлять більш дизайнерські тусовки. Канський фестиваль – це, скоріше, тусовка рекламістів. Незважаючи на те, що цього року фестиваль позиціонується як креативний. Але увага більше приділяється копірайтерам та арт-директорам. Саме тому формується певне коло спілкування, яке зосереджене на певних специфічних, суто рекламних темах. Мені, як дизайнеру, це, безумовно, цікаво, але не є пріоритетним. Але ж, як приклад можемо взяти продакшини. Вони кожного року відвідують фестиваль, але проводять час виключно зі «своїми», навіть не відвідуючи сам захід. Серед дизайнерів такого немає? – Наскільки я знаю, немає. Ваше ставлення до зміни назви: заміна слова «реклама» на «креатив»? – Я до цього ніяк не ставлюся, та і не маю права. Це політика організаторів, їх бачення та прагнення розвивати фестиваль у певному руслі. Від того, буду я з цим погоджуватися або ж ні, нічого не зміниться. Але все ж таки…? – Я думаю, що основна мета організаторів – залучити якомога більше людей. Окрім представників рекламної індустрії, вони хочуть залучити людей творчих або ж просто зацікавлених. Я думаю, що розширення меж фестивалю з рекламного до креативного якраз і залучає більшу кількість людей. Знову ж таки, давати оцінку вже зараз – складно. Цього року результат, я думаю, був такий самий. Приїхали ті самі люди, в тому самому настрої. Про результат від зміни назви можна буде говорити лише через кілька років, коли нове позиціонування вже почне себе виправдовувати. «Канський фестиваль є вкрай суб’єктивним» Отримати «Лева» – мрія всього життя? – Треба мати дуже убогі мрії, щоб кінцевою метою вбачати отримання «Лева». Мені здається, людські мрії можуть іти значно далі і бути значно цікавішими. «Лев» – це, безумовно, дуже висока і престижна нагорода, але це лише певний етап. Чи завжди Ви погоджуєтесь із вибором переможців? – По-перше, переможців не судять. По-друге, на мою думку, Канський фестиваль є вкрай суб’єктивним. Ця суб’єктивність обумовлена певними модними, швидко минущими фактами. Як-то, наприклад, величина бренду або ж розголос, який має робота тощо. За рахунок цих факторів переможці Канського фестивалю – досить специфічні. Є певна межа (еталон) якості, яку робота, що подається на Кани, повинна перетнути. Цей еталон не є дуже високим. А далі, коли робота вже перетнула межу, включається суб’єктивність, модність і просто чистий випадок, який залежить вже безпосередньо від жюрі. З іншого боку, жюрі Канського фестивалю поставлено у досить жорсткі умови. Вони прекрасно розуміють, що це найбільший у світі рекламний фестиваль, і що до їх діяльності прикута увага мільйонів людей. Саме тому жюрі просто панічно боїться помилитись. І через це вони себе перестраховують якимись суб’єктивними факторами. Тобто? – Наприклад, є відомий бренд першої величини і на противагу йому невідомий, але роботи рівні по якості. У такому випадку журі, безумовно, надасть перевагу відомому. Якщо, наприклад, є дві однаково сильні роботи, але одна відповідає модному соціальному тренду, а друга ні, перевагу нададуть першому тощо. Журі намагається перестрахуватися та частково зняти з себе відповідальність. За рахунок усіх цих факторів Кани в собі поєднують професійність і якусь рулетку. Часто стикаюся з думкою, що бронзові та срібні призери фестивалю набагато цікавіші, ніж золоті… – Я так не думаю. Цікаві всі: і переможці, і ті, хто потрапив до шорт-листа. Між собою я їх не розділяю. Повторюся, але щоб дати Золотого Лева журі треба мільйон разів перестрахуватися. І тоді на перший план виходить безліч факторів та причин. Може, саме тому існує така думка. Вони не настільки цікаві, тому що «золото» занадто формалізоване. «Троє представників жюрі мою роботу взагалі не бачили…» На Вашу думку, на фестивалі перевага віддається креативу, «свіжій» ідеї або ефективності кампанії? – На фестивалі перевагу віддають суто креативу. Наприклад, коли ми готували свою роботу на участь у конкурсі, я переглядав презентації багатьох агенцій і особливо пункт, де описується ефективність роботи. Навіть, якщо брати золотих переможців, інколи у графі «ефективність» написані банальні, абсурдні речі… Наприклад… – Типу: «Ми зняли прикольний ролик, який усі захотіли подивитись». І такі роботи отримували нагороди. Якщо говорити про дизайн… «Ми створили упаковку, яка виглядає зовсім по-новому». Я переконаний на… не буду говорити на 100%, теж перестрахуюсь… на 95% – це креатив. Як Ви вважаєте, чому «сміттєвий календар» не потрапив до шорт-листа? – Сміттєвий календар – це self promo нашої студії. Наша студія в розрізі Канського фестивалю є неймовірно маленькою. Бренд фактично маловідомий. Так, робота отримала золото на European Design Award, але European Design – це дизайнерська тусовка. Кани ж – рекламна. Відповідно, представники Канського жюрі (навіть, у сфері дизайну) більше відслідковують рекламний ринок. Про нашу роботу вони чули мало, або взагалі не чули. Робота мало розкручена, і як результат – невідома. Можу сказати, що я зробив експеримент і написав листи членам жюрі з проханням коротко прокоментувати, що вони можуть сказати про нашу роботу. У журі було 16 чоловік, але відписалися тільки 4. Із цих чотирьох один відповів, що він взагалі в жюрі не був, а троє інших, що вони мою роботу не бачили… Тобто?! – …І один із цих трьох сказав, що він може тільки здогадуватися, з якої причини робота могла бути відхилена. Бо у свідомості людей сміттєві пакети асоціюються із забрудненням навколишнього середовища. Можливо, саме через цей стереотип робота не відповідала так званому модному соціальному тренду. Виходить, Вашу роботу взагалі не розглядали? – Я звернувся до організаторів з цим питанням, чи була моя робота взагалі представлена на фестивалі. Вони відповіли, що її розглядали. Хоча, що вони могли відповісти (сміється). На днях, до речі, ми отримали інформацію, що сміттєвий календар отримав Red Dot. Виникає питання, чому робота, яка отримує Red Dot, не попадає навіть до шорт-листа в Канах..? «Мене лякає зацикленість України на "Левах"» Цього року 9 агентств від України подали заявки на участь… – Кількість – це не крок. Це ніщо. З одного боку. З іншого, виходячи чисто із статистичних міркувань, чим більша кількість, тим більше шанс, що хоч щось вистрілить. Хоча, цього року Leo Burnett та Ogilvy потрапили до шорт-листів. І це круто! Але ж такі країни, як, наприклад, США та Росія подають щороку неймовірну кількість заявок і мають результат… – Безумовно, за статистикою кількість важлива. Але! Канський фестиваль у сумарній кількості передбачає різнонаправлену діяльність, цілеспрямовану на отримання нагороди. І ця діяльність не обмежується тільки одним креативом. Фактично, потрібна хороша робота, хороший спосіб подачі цієї роботи, правильний опис цієї роботи… далі цю роботу потрібно розкрутити в ЗМІ, і таким чином підвести саму ситуацію під максимальні шанси отримання нагороди. Мало створити якусь хорошу роботу і подати її на оцінювання. Чому в Україні досі немає «Лева»? – Мене, якщо чесно, лякає зацикленість України на «Левах». З іншого боку, виходячи з усього того, що я тут говорив, для України не мати «Лева» – доволі природна ситуація. Тому що в Україні індустрія реклами побудована таким чином, що ефективно пройти всі вищезгадані етапи надзвичайно важко. Можна створити цікаву роботу, але погано її описати чи недостатньо розкрутити. Є певні фази, які робота має пройти. У розрізі реалій українського ринку доволі важко змоделювати ситуацію, щоб робота пройшла всі ці фази. І це питання не креативності, а організації цілісного процесу. Хто, на Вашу думку, з восьми українських агентств дійсно був гідний отримати «Лева»? – Я, якщо чесно, не знайомий з усіма роботами моїх колег. Але роботи Leo Burnett та Ogilvy безумовно гідні. Чи є якась робота, переможець Канського фестивалю, яка Вас особливо вразила (за будь-який рік)? – Як я вже казав у попередніх інтерв’ю, переможці фестивалю класні, гідні та чудові, але вони не захоплюють… Це хороші роботи, які ти не можеш заперечити. Але мозок від них не вибухає! Канські Леви – це хороша, якісна творчість, до якої ніхто не може придертися. Можна сказати… мене після цього, звичайно, закидають камінням (посміхається)… але, скажу так: Канський фестиваль – це якісний, суперовий ширпотреб. Для Вас фестивалі рівня Канського – це..? – Clio. Наступного року плануєте приймати участь? – Буде видно. У майбутньому, якщо ми і будемо подавати якусь роботу, то постараємося докласти максимум зусиль у питанні планування. На відміну від інших конкурсів, на Канський фестиваль мало лише подати роботу. Нагороду треба планувати. А самі поїдете? – Сказати, щоб я цього дуже хотів, то ні. Але якщо буде така можливість, чому б і ні. Марія Кравчук (сайт Reklamaster) Фото з сайту: http://masterschool-design.blogspot.com Джерело: http://www.reklamaster.com | |
Переглядів: 1165 | Коментарі: 8
| Теги: |
Всього коментарів: 0 | |